Кохання

Наночебуреки і морс в пробірці: незвичайне кафе в сергієвому посаді, яке з часом краще не стало

В кафе «Ландау» ми були в третій раз. Відкрили його для себе ми ще в першу поїздку в Сергіїв Посад випадково, потім заїжджали з друзями по дорозі з Переславля Залеського. А в цей раз цілеспрямовано пішли сюди. Можливо, даремно. Але про все по порядку.

Прийшли ми в самий час пік – субота близько 3 годин дня. З порогу нам сказали, що місць немає. Але ми готові почекати.

– Скажіть, а можна ми на вулиці постоїмо, а ви покличете нас? – запитала я. В кафе було душно, посидіти біля входу ніде, а стояти мені, вагітної, вже важкувато.

– Ні, ми так не робимо.

– Добре, – кажу, – може, я вам номер телефону залишу, як звільниться місце, ви мені наберете?

– Так у нас не прийнято.

Ми з чоловіком зам’ялися. Йти на пошуки іншого кафе? Так там скоріше всього теж забито у таку гарну погоду в суботу. Вирішили почекати. Пощастило, досить швидко збирається йти якась парочка, і нас запросили за звільнився столик. Чекали всього 15 хвилин.

Кафе з нашого першого разу зовні не змінилося: в інтер’єрі все ті ж всякі штучки для науки. На полицях книги, ємності для наукових експериментів, шахові дошки, друкарські машинки, бюсти великих людей і багато іншого. Хіба що меню раніше було надруковано на міліметрівці, а зараз – на звичайному папері з картинок.

У меню з незвичайного є наночебуреки. Напої подають у пробірках, а в холодні ще додають сухий лід для ефекту диму.

Інші звичайні страви, але дуже смачні. Я вирішила продемонструвати: взяла сир камамбер на грилі з багетом, медом і журавлинним соусом. Чоловік любить більш традиційні страви, тому вибрав картопляну жареху з грибами. І, звичайно, ми взяли наночебуреки: я з сиром, гарбузом з осіннього меню (правда, принесли просто з сиром), а чоловік – з м’ясом.

Мої наночебуреки з томатним соусом.

Як і в минулі обидва рази, все було смачно. Ціни якщо й виросли, то не суттєво. За 4 страви і 2 напою ми заплатили 1 700 рублів. В принципі, обід у звичайному московському кафе. Враховуючи, що це через дорогу від головної туристичної пам’ятки, логічно.

І начебто все добре, кафе не змінилося, але краще не стало. Залишився осад від зустрічі (як-то не дуже клиентоориентированно) і від того, що наночебуреки були не ті. Склалося відчуття, що кафе стало дуже популярним, щоб звертати увагу на всякі дрібниці.

Напевно, так іноді трапляється з популярними кафе в туристичних місцях?